Історія Початкової школи № 138 нерозривно пов’язана з розвитком Рокічя.
Назва села Старе Рокічє, ймовірно, походить від верб – «rokity», що рясно росли на цій території. Школа в селі Старе Рокічє існувала – як свідчать збережені до наших часів в
Лодзькому архіві документи – багато років ще до початку Другої світової
війни. Підпорядковувалась вона тоді Інспекторату Лодзького повіту і Шкільному нагляду гміни Брус. На той час у школі було 6 відділів і лише два вчителя. Завідувачем школи в 30-х роках був пан Баришевський. Навчання відбувалось також в орендованому приміщенні на вул. Св. Анни 11 (нині вулиця Кутновська)

З 1937 року, разом з приходом пані Броніслави Банасяк, організаційний рівень школи підвищено до трьох класів (сім відділів). У 1938 році було створено Громадський комітет з будівництва нової школи. Однак початок війни поклав цьому край. Під час нацистської окупації польські школи були закриті, а місцеві вчителі, ризикуючи своїм життям, проводили підпільне навчання.

Окупація минула, а з нею настали найкращі часи для Рокічя, який увійшов
до складу Великої Лодзі. До суспільної ініціативи долучилась також державна
влада – минуло кілька років, і нарешті пізньої осені 1952 року на полях поблизу
вул. Св. Франчішка було закладено фундамент нової школи. Будівництво було складним, оскільки земля виявилась вологою. Потрібно було зміцнити фундаменти, та й саме виконання підводило. Нарешті у 1955 році будівництво
школи було завершено. Пан Нєджьвєдзькі залишив свою посаду, а на
його місце призначили Адама Слюсарчика – заслуженого вчителя
багатьох поколінь молоді. У 1961 році пан Станіслав Раджєвіч став новим
директором школи. Детальніше про цей період можна прочитати в шкільних
хроніках.